«РАДЯНСЬКА ГОТИКА»

 

Відсутність картин, що досліджують смерть

Та рисують чорні купола.

У тим, що являється лише фізичною реальністю,

Шкіра = асоціації

Та відгукується на звуки мош піт.

Тим часом,

Сторіччями

 

Папірус розтягнуто на хресті,

А перекладені отвори цього візерункового Буття,

Розгортуються у численних спаленнях

Для створення свідомості поміж гріхів та праведності.

 

 

Суть якої -

Не лінза

І не дзеркало,

А подовження часу, фонології

 

Зворотитися потрібно навкруг,

Спускаючись колодязем шкіри,

Будучи вологою землею, дихаючою мозаїкою

Попілом пір’я,

Що досліджує хвіст самотності.

Візерунок вирваного початоку,

Сплинутих років.

Ранена деревяна підлога,

Біла мембрана, математики.

Тиша, що не рухається.

Адже поміщена у півкруг думка,

Упинається лише у цифри,

А не роздуми

Чи відправлення від екзистенційного сприйняття.

А нитка веде нас далі, назад,

​

​